Цього року Роман вийшов з польської в’язниці в якій відсидів половину 1934 року в концентраційному таборі у Березі Картузькій, а з січня 1935 року два роки у львівських «Бригітках» у справі вдалого атантату ОУН на міністра внутрішніх справ Польщі. Цікаво, що в списку підсудних ім’я Романа значилось другим після крайового провідника С. Бандери, однак вміла конспіративна діяльність на пості бойового референта крайової ОУН та вдалий адвокатський захист Степана Шухевича призвели до того, що всі закиди було відкинено, а вирок польського окупаційного суду був мінімальним.